Рубрика "их нравы или ржу, не могу"
Щирые докопались до Никуси.
Никуся в полной обиде: она ж таки и писала, писала, и посылочки собирала, собирала, на свои гроши собирать утомилась и решила совместно со Чичваркиным, который жарит обычные стейки по 1000 евро за грамм, собирать на "благотворительных" вечерах на своей исторической вилле, на таком, ох, Лазурном берегу. Но все устали уже просто жевать стейки за 10 000 по входу на мероприятие и поэтому решено было усладить слух "честной" компашки жуликов и воров (а Вы как думали, они обрели 10 000 за ужин на вилле непосильным трудом?) песнями спивачки Оли Поляковой.
И невдомёк неумной женщине Белоцерковской, что нацизм не делает исключений. И "хороших русских" для нацистов нет - "москаляку на хиляку".
И конъюнктурной Поляковой сие невдомёк.
Ох, как Никусю понесло.
"Какая отвратительная мерзость.
Просто мерзость.
И ведь этот «автор» не может не понимать, какой он вред наносит.
Я понимаю, что задача - чтобы люди как можно меньше помогали Украине.
Но так топорно лепить.
Свиньи. Просто свиньи."
А кто свиньи-то, проклятые москали?
Да нет, оказывается, на сей раз самые шо ни наесть "щирые".
"Оля Полякова зібралася поспівати для «хороших руських» на Лазуровому узбережжі
Дві вечері «в одній дуже історичній віллі, з однією дуже голосною та прекрасною співачкою» мають відбутися 25-26 квітня. Організатор – російська блогерка та близька подруга Полякової Ніка Білоцерківська.
Анонсуючи разом з Поляковою вечерею, господиня раута одяглася в жовто-блакитні тони, взяла в руки наш прапор, а пост супроводила серцями, теж жовтим і блакитним. Ну, так, щоб зовсім вже збити спантелику з приводу справжнього змісту майбутнього недешевого обжиралова. Бракувало лише тризубця на голові Полякової замість її кокошника, але, вочевидь, вирішили, що буде занадто.
З кожного гурмана за тортик Pavlova від Білоцерківської та «найкращий стейк у житті» від Євгена Чичваркіна візьмуть щонайменше по 10К євро.
Гроші обіцяють віддати українським благодійним фондам. Незрозуміло тільки, куди подівся гонорар Полякової, яка «благодійно», як відомо, і не рота не відкриє.
Як сама зізналася минулої осені після виступу на скандальному весіллі експрокурора Ростислава Ільницького та експрацівниці львівського ДБР Роксолани Москви, вона «не займається аудитом доходів замовників своїх виступів, а чесно виконує свою роботу за гроші».
Значить, гроші знайдуться, хоч би хто їх заплатив. І Олі буде байдуже, що співати їй доведеться для Чичваркіна та тих, хто прийде в гості до нього та Білоцерківської.
Що не так із Чичваркіним, спитаєте ви? У нього ж наш прапор на аватарці і взагалі він весь такий проукраїнський, хоч «паляниця» і не вимовить.
Спалився днями «хороший руський» Чичваркін. Та й так, що його підписники прямо в лоб йому і сказали: «Чичваркін. Ти в собі?
Йому спало на думку ляпнути таке: «Не можу не привітати шановних Петра Авена та Михайла Фрідмана зі зняттям хоча б частини санкцій… Весь цивілізований світ із 13-ма пакетами санкцій не позбавив Путіна грошей і талантів… Без талановитих бізнесменів, і великих, і дуже великих, ніякої Прекрасної Щасливої Росії Майбутнього не буде».
А всі ці «сліпі санкції за списком Форбс, відбір яхт та будинків без слідства, невидачу віз та дозволів на роботу, закриття та невідкриття банківських рахунків та компаній, недопуск росіян до країн з відкритою Шенгенською візою, відбір приватної власності (машин з рос. номерами)» він назвав нічим іншим, як «проявами національної дискримінації (читай: русофобії)».
Краще, ніж сформулював один із його підписників, коментуючи цей пасаж, і не скажеш: «При всій повазі, Євгене, але прекрасна росія майбутнього не повинна виглядати красивішою за прекрасну Авдіївку сьогодення».
Але Олі Поляковій ніколи думати про те, чим дихають її замовники. Вона співачка виключно ротом, яка «чесно заробляє гроші».
І якщо для маскування вечері потрібно видавити з себе пару слів українською в обіймах з Чичваркіним – немає питань. Інакше не заплатять.
Тільки цей Чичваркін ще й пригрозив Україні, що націоналізований Sense-Bank (колишній Альфа-банк Україна) доведеться Фрідману та Авену повернути. Тому що «ще жодного разу не було, щоб у них щось відібрали і не повернули».
Ось як! Повернути тій самій «Альфі», яка кредитує майже половину проєктів Міноборони раши.
Оля Полякова, якщо ти, звісно, вирішила в Україну не повертатися, тоді співай для Чичваркіна та для тих, хто прийде уплітати його стейки. Але постарайся подумати, напружься: воно тобі треба?
У тебе ж цілий півострів у Бориспільському районі: басейн, пляж, причал для яхт, теплиці, лазня, стайні, хлів для кіз… «Хороші руські», яких ти зібралася відмазувати піснями українською, багато таких садиб обнесли в Україні. Не заплативши. Думаєш, твою пожаліють за нагоди (не дай Бог і ЗСУ)?
https://www.facebook.com/alex.golobuckij
Вот этот Голубицкий - или Холубицкий - в санкционных списках России.
Так что личность не подзаборная , а весьма заметная.
И объясняет он не длинными простынями, как юродивая Катюшка Марголис, а чётко и доходчиво: если ты русский, то ты враг. Хоть ты испомогайся ВСУ и Ко. А они как думали? У евреев в Бабьем Яре кто-то спрашивал, как они к Гитлеру относятся?
Ну, и второй пост этого щирого деятеля в ответ на то, как Никулины подруженции бросились Никушу защищать (а ведь она даже благотворительные гадания в пользу страны 404 устраивала!).
У кого хватит терпения, тот продерётся сквозь это собрание изуродованных русских слов. У кого не хватит - поможет гугл. А кому это не интересно - и читать не надо. Заранее всё известно.
"Мій вчорашній скромний пост про Полякову і її друзів-«хороших русскіх» несподівано для мене викликав потужний навіть міжнародний резонанс. Видно, таки втрапив в точку, якщо така реакція.
--
Вчора в мене вийшов «естрадний» день: писав по свіжих інфоприводах про Тіну Кароль і Олю Полякову. Перша привітала Пуґачову з 75-річчям і хвалилась, що пару хвилин стояла з нею на сцені. Друга запланувала концерт на Лазуровому узбережжі для «хороших русскіх» (організований росіянкою, ексдружиною російського олігарха Нікой Бєлоцерковской за участі Євґєнія Чічваркіна – котрий якраз привітав російських олігархів Фрідмана й Авєєна, «гроші і талант Путіна», зі зняттям санкцій) – але з пропозицією донатити на ЗСУ і «благодійними внесками €10 000 з особи». Ну і, звісно, з жовто-синім декором, то святе.
Що цікаво, купа народу негайно постала на захист обох – з аргументами, що є й «хорошиє русскіє». Ну і, звісно, донати на ЗСУ – універсальна індульгенція. Полякову захищати постали активніше, ніж Кароль: підключилась організаторка (та сама російська блогерка Бєлоцерковская), концертний директор, купа людей, наближених до естради...
І пишу я таке про «хороших людей» суто за гроші (навіть суми обговорюють), і допомогу ЗСУ не ціную, і візити «хороших русскіх» до Києва під час тривог... Востаннє така масована хвиля обурення моїми постами про співачку була років 5 тому: єдиним фронтом відомі, не дуже відомі і зовсім невідомі співаки, блогери, продюсери, естрадні діячі і просто читачі піднялись на захист Повалій. І навіть її «честі».)) Аж на дуель публічно викликали!)) Нічого, якось пережив (ні, дуелі не було – естрада не по цих справах, але Ліхута мужньо назвав мене в ФБ «гівном», цього вистачило для заголовків «знищив Голобуцького»). Звісно, ніяких вибачень від палких захисників після отримання Повалій російського громадянства і підключення її до кремлівської пропагандистської машини я не отримав.
Але по суті Повалій, Кароль, Полякова, Лорак, Потап займались однією справою довгі роки: будували свою кар’єру на тому, що тягли до України «русскій мір». Це голі факти і від цього ніде не дінешся. Але тепер вони поділились на три групи. Одні звалили до Росії і їм вдалось втулитись на тамтешній жорстко поділений ринок. Інші звалили за кордон, певний час старанно зображували «внє політікі» і ігнорували війну, але коли остаточно з’ясували, що це погано впливає на продажі, різко зафарбувались в жовто-блакитне і додали декор «благодійних зборів».
І треті достатньо швидко зробили те саме, однак масштабніше: з перекладом текстів українською, з активними промо-кампаніями благодійництва... Коротше, утверджують тезу, що вони «не такі» - хоча явно не усвідомлюють своєї ролі в розв’язуванні цієї війни. І, відповідно, не бачать причин каятись. Ну, було й було. Тепер ми інакші.
Цікава реакція авдиторії на тексти про них: критику перших сприймають позитивно і активно плюються в ту ж Повалій. Критику других допускають, але вважають, що донати і синьо-жовтий антураж нівелює майже все, «та не чіпляйтесь вже до них». А от критика третіх – табу.
До абсурду доходить: українців вписують в очевидний «другий сорт» порівняно і з новонаверненою російськомовною естрадою, і з «хорошимі русскімі». Кілька цитат з коментів: «Деякі Руські роблять для України набагато більше, ніж ті, хто має український паспорт. Зробіть стільки, скільки Чичваркін - отримаєте право судити. ...немає значення, що людина робила раніше, то була їх країна [РФ – О.Г.], а набагато важливіше, що людина робить зараз з початку війни, а роблять вони багато хороших справ для України, не те що "диванні патріоти"».
Ще раз: «хорошиє русскіє» для значної кількості читачів є більшими патріотами України, ніж українці, котрі десятиліттями обстоювали Україну від їхньої навали. Ну і, звісно, голосні піар-кампанії благодійності переважують звичайні регулярні збори на ЗСУ.
Скажімо чесно: якби фоточками з Чічваркіним і рештою розважались бійці під час відпусток – таке. Але це роблять люди, які 10, 20 років тягнули сюди «русскій мір», які винні в формуванні тут плацдарму Кремля і в початку війни. Вони можуть пояснювати свою кар’єру як завгодно. Питання не в тому, щоб їх за це ганити (бо сенс вже?).
Головна штука власне в цьому симбіозі «хороших русскіх» і до 2022 орієнтованої на російський ринок естради. Я прекрасно розумію, в чому профіт обох сторін. «Хорошиє русскіє» розраховують на наших плечах зайти до влади в Росії – як нашими зусиллями так чи інакше буде знесено путінський режим. А їхні партнери з нашої естради розраховують, що як цим вдасться зайняти місце у владній ієрархії РФ, то для них знов відкриється багатий російський ринок. І вони знов зароблятимуть, як звикли, вже в «другой России» (і, звісно, повернуться до російськомовності – адже аудиторія має розуміти, і її ж не можна винуватити у війні і злочинах Путіна).
Тобто, грубо кажучи, Чічваркін зараз вкладається в Полякову і допомогу ЗСУ, щоб отримати потім своє тепле місце в Росії. А Полякова у взаємодії з ним має зараз свій заробіток і розраховує отримати потім вигідні умови вже на російському ринку. І всім буде добре, так би мовити.
Чим (і коли) закінчиться ця історія – час покаже. Для історії з Повалій знадобилось років чотири. Ну, але принаймні Чічваркін вже зняв пост підтримки Фрідмана і Авєна – вже досягнення.
--
П.С. І щоб обвинувачення на свою адресу «це замовні пости за гроші». Я займаюсь таким багато років: публічно борюсь з «русскім міром» в Україні, в публічному просторі, на ТБ, на естраді тощо. І в тому числі через це (ну і за жарти про Путіна) я з 2018-го в санкційному списку Кремля.
П.П.С. Таки зазначу: я займаюсь благодійністю – і власними коштами, і зборами на різні потреби. Хто відслідковує – в курсі. Але, на моє переконання, це все ж справа доволі інтимна, піаритись на цьому вважаю непотрібним. Цілком достатньо і медійної підтримки конкретних зборів за моєї участі – але суто для справи.
Олексій Голобуцький"
